 |
Календар |
« Липень 2025 » |
Пн |
Вт |
Ср |
Чт |
Пт |
Сб |
Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Головна » Подія дня
« 1 2 ... 55 56 57 58 59 ... 66 67 »
19 грудня 1972 Генеральна Асамблея Організації
Об'єднаних Націй заснувала Всесвітній день інформації про розвиток (World Development Information Day), мета якого полягала в залученні уваги
світової громадської думки до проблем розвитку та до необхідності зміцнення
міжнародного співробітництва для їх вирішення.
Асамблея ухвалила, що дата цього дня повинна
збігатися з датою Міжнародного дня Організації Об'єднаних Націй - 24 жовтня.
Всесвітній день інформації про розвиток був надалі
позначений як дата прийняття в 1970 році Міжнародної стратегії розвитку на
друге Десятиліття розвитку Організації Об'єднаних Націй.
Асамблея висловила переконаність у тому, що
поліпшення поширення інформації й мобілізація суспільної думки, особливо серед
молоді, з'явилися б важливим фактором для кращого усвідомлення проблем розвитку
і сприяли б, таким чином, нарощуванню зусиль у сфері міжнародного
співробітництва в цілях розвитку.
|
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об'єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.
|
Заклинський
Ростислав Романович (псевдоніми і криптоніми: Славко,
Закл., Рост., Ром., З.Я., В'юн, Славко З., Юн В., Р.З., Н.Н.; *20 жовтня 1887,
Станиславів (нині: Івано-Франківськ) — †18 вересня 1974, Львів) — історик,
письменник, редактор, педагог, фольклорист, музеєзнавець, доктор права (1918).
Похований у Львові.
Син
Романа Гнатовича, брат Богдана Романовича та Корнила Романовича Заклинських.
Життєпис
Закінчив
Станіславську гімназію. Навчався на юридичному факультеті Празького,
Львівського університетів, закінчив юридичний факультет Віденського
університету (1913), географічний факультет Самаркандського учительського
інституту (1941).
1907
- адміністратор літературно-наукового місячника «На просвіті», 1909 -
співробітник «Зірки», видання, призначеного для таємних гуртків молоді
Станіслава. З 1910 працював у редакції газети «Громадський голос» (Львів),
згодом - у бібліотеці НТШ. 1913-1918 редагував журнал «Шляхи». 1918 працював у
адвокатській канцелярії Л. Бачинського у м.Станіслав. 1919 очолював друкований
орган Української радикальної партії газету «Народ», 1920 - газету «Галицький
комуніст». 1921-1926 (за іншими джерелами до 1924) - викладач
Кам'янець-Подільського інституту народної освіти. 1924-1929 (за іншими
джерелами - 1926-1933) - викладач у Київському сільськогосподарському та
художньому інститутах. Був директором Історичного музею у Києві. 1930-1933 -
редактор видавництва літератури і мистецтва, с.н.с. Інституту Тараса Шевченка у
Харкові, водночас - директор музею Т.Г. Шевченка при Інституті.
31
серпня 1933 за безпідставними звинуваченнями звільнений з роботи, без суду і
слідства висланий до Сибіру, згодом - до Карелії, Середньої Азії. Брав участь у
будівництві Біломорканалу.
1948-1951
вчителював у Долішньо-Петранецькій семирічній школі на Станіславщині, керував
Цитульською початковою школою на Львівщині. З 1960-х жив і працював у Малих
Кривчичах Львівської області.
Учасник
таємних молодіжних гуртків драгоманівського напрямку. Входив до УРП (1908-1918),
член її головної управи. Брав участь у роботі управи товариства «Українська
молодіж» у Станіславі, заарештовувався та ув'язнювався за участь у боротьбі за
український інститут у Львові (1910). До 1 листопада 1918 перебував у лавах
Легіону Українського Січового Стрілецтва, співробітник «Пресової квартири УСС»,
її власний воєнний кореспондент. Згодом належав до УГА. 1920 у складі Червоної
Української Галицької армії воював проти поляків, 1921 вступив до КП(б)У.
Належав до літературного об'єднання «Західна Україна».
Присуджено
ступінь доктора права Ягелонським університетом у Кракові (1918).
Автор
статей про творчість Ю. Федьковича, Лесі Українки, М. Черемшини, М. Бажана.
Упорядник архіву родини Заклинських.
1950-ті
записував фольклор, переважно пісенні форми.
Твори
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 810 |
Додав: Ксюша |
Дата: 19.10.2012
|
|
Де́нь худо́жника — професійне свято України.
Відзначається щорічно у другу неділю жовтня.
Історія свята
Свято
встановлено в Україні «…ураховуючи роль художників України в розвитку
українського образотворчого мистецтва, відродженні національних традицій у
художній творчості та на підтримку ініціативи Спілки художників України…»
згідно з Указом Президента України «Про День художника» від 9 жовтня 1998 року
№ 1132/98.
Образотворче
мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній
палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких
почуттів. Роботи художників будять прагнення до прекрасного, спонукають
замислитися над суттю буття.
Вишуканий живопис, віртуозна графіка,
майстерна пластика - невід'ємна частина національної культури, джерело
духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства.
Творчі досягнення художників свідчать про потужний потенціал народу, сприяють
створенню позитивного іміджу України в світі.
Українським майстрам пензля і різця належать
твори, які стали частиною золотого фонду світового образотворчого мистецтва.
Дбайливо зберігаючи і розвиваючи традиції самобутньої національної художньої
школи, вони стверджують вічні загальнолюдські цінності, приносять людям радість
спілкування з прекрасним.
http://uk.wikipedia.org/wiki/День_художника
http://www.calend.ru/holidays/0/0/1719/
Бажаємо всім художникам
України натхнення, любові, щастя і гармонії в житті і творчості! Особливі
вітання для творців образотворчого мистецтва Рокитнівщини, високих Вам в злетів.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 1415 |
Додав: Ксюша |
Дата: 12.10.2012
|
|
Всесвітній день зору
відзначається у другий четвер жовтня з ініціативи Всесвітньої організації
охорони здоров'я (ВООЗ).
Ця
дата відзначена в календарі для залучення глобальної уваги до проблем сліпоти,
порушення зору і реабілітації людей з порушенням зору.
У
проведенні Всесвітнього дня зору беруть участь різні організації, пов'язані з
цією проблемою. Цей день є також основною подією глобальної ініціативи з
профілактики сліпоти.
Провідні
причини хронічної сліпоти включають катаракту, глаукому, вікову дегенерацію
жовтої плями, помутніння рогівки, трахому і захворювання очей у дітей
(наприклад, що викликаються дефіцитом вітаміну А). У світі все ширше
зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також сліпота, що
викликається неконтрольованим діабетом.
За
даними Міжнародного агентства з профілактики сліпоти, приблизно 284 млн чоловік
мають серйозні проблеми із зором, з них 39 млн не бачать зовсім. Хвороби очей
вражають більше 19 млн дітей.
При
цьому близько 80% випадків сліпоти можна було б уникнути в разі своєчасного
лікування.
У
рамках Всесвітнього дня зору проводяться просвітницькі та профілактичні заходи,
спрямовані на попередження хвороб очей. У деяких країнах у цей час жителі мають
можливість пройти обстеження в офтальмолога.
http://svit24.net/zdorovie/40259-sogodni-vsesvitnij-den-zoru
http://www.unn.com.ua/ua/news/962485-sogodni-vidznachayut-vsesvitniy-den-zoru
http://ridna.ua/2011/10/sohodni-vidznachayut-vsesvitnij-den-zoru/
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА БУДЬТЕ
ЗДОРОВІ.
Підготувала Оксана
Лісовець.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 750 |
Додав: Ксюша |
Дата: 11.10.2012
|
|
Пилип Орлик (11 жовтня 1672 – 24 травня 1742) – гетьман України, великий державний діяч,
дипломат, правознавець, автор першої української конституції, поет, письменник.
11
жовтня 2012 року - 340 років від дня народження Пилипа Орлика (за ст. стилем 1672-1742),
українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України,
співавтора Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького.
Навчався Пилип Орлик у Вільнюсі в Єзуїтському колегіумі, згодом – у
Могилянській академії в Києві, де вивчав латинську мову, стилістику, риторику,
філософію та поезію. Одруження в Полтаві з донькою козацького полковника Анною
Герцик відкрило йому двері до правлячої державної еліти. З 1707 р. був
генеральним писарем війська Запорозького, а після поразки в Полтавській битві
1709 р. і смерті Мазепи – обраний гетьманом. Французький посол у
Константинополі Дезайєр, котрий мав зустріч з Орликом невдовзі після обрання
його (Орлика) гетьманом, доповідав міністрові закордонних справ Торсі: «Новий
запорозький гетьман – людина з розумом і освітою. Він гарно тримається, зовсім
молодий (38 років). Гетьман казав мені, що впевнений у визволенні України з-під
москалів. Він прохав протекції для своєї нації та його християнської
величності, кажучи, що в інтересах Франції, аби Порта розпочала війну з
москалями». У боротьбі проти Росії Орлик уклав союз з Османською імперією і
Кримським ханством. Помер гетьман в Парижі, в маєтку старшого сина – генерала
Григорюса Орлі (Григорія Орлика) у віці 70 років. Як зазначив відомий історик
Дмитро Дорошенко, «Орлик старався використати кожну нагоду, кожен міжнародний
конфлікт на сході Європи, щоб тільки поставити українську справу на порядок
дня. Але всі старання великого українського патріота були даремні. Московське
царство після полтавської перемоги зробилося могутньою державою, Російською
імперією, яка посіла провідне місце в північній і східній Європі».
http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=2649
http://www.osvitportal.lviv.ua/index.php/metodychni-materialy/43543
http://uk.wikipedia.org/wiki/Пилип_Орлик
http://uk.wikipedia.org/wiki/Конституція_Пилипа_Орлика
http://greatukrainians.com.ua/country/ukraine/54.html
Підготувала Оксана
Лісовець.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 888 |
Додав: Ксюша |
Дата: 11.10.2012
|
|
Друзі,
сьогодні я хочу познайомити Вас з талановитою людиною, яка творить і проживає у
смт Рокитне – це ЮРІЙ ФЕДОРОВИЧ КЛЯПКО.
Ось,
як сам пан Юрій розповідає про себе, - «народився 14 грудня 1958 року в м.
Рокитне, Рівненської області на Україні. Після навчання працював у жанрі
декоративно-прикладного мистецтва. Паралельно удосконалив академічний малюнок і
живопис. Брав участь у різних виставках. Основним моїм заняттям зараз є
портретна і пейзажний живопис, іконопис. Приймаю замовлення на виконання
розписів, виготовлення іконостасів і кіотів для церков.».
Запрошуємо
Вас познайомитись з роботами пана Юрія на його професійному сайті за адресою http://yuri-kliapko.jimdo.com/,
поспілкуватись з Юрієм Федоровичем Ви
можете в соціальній мережі Facebook
(Юрий Кляпко).
А ще пан Юрій захоплюється фотографуванням, його чудові
роботи можна також переглянута на сайті http://yuri-kliapko.jimdo.com/.
Гарних вам
вражень.
http://yuri-kliapko.jimdo.com/
http://josegalvan.artscad.com/A55A04/A3.nsf/plinks/SRVV-8YS55P
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 899 |
Додав: Ксюша |
Дата: 05.10.2012
|
|
28 вересня в
Рокитнівській ЦРБ відбулися святкові заходи з нагоди відзначення
Всеукраїнського дня бібліотек.
Всяке свято – це завжди багато щирих, вірних друзів, це
теплі слова вітань. Не винятком стало і наше свято. Привітали зі святом та
побажали творчих успіхів, благополуччя, щастя і добра начальник відділу культури Ковальчук О. С. та директор Рокитнівської ЦСПШБ
Скаковець Т.Є.
Сьогодні наша бібліотека – це
центр відпочинку і духовності, частими гостями якої є талановиті поети,
письменники, музиканти, і просто цікаві особистості. Поважними гостями на святі завжди є члени літературно – мистецького
об’єднання «Рокита». З словами найкращих побажань привітала всіх присутніх Вікторія Іванівна Іваненко.
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 871 |
Додав: Ксюша |
Дата: 01.10.2012
|
|
ДРУЗІ, запрошуємо Вас
відвідати домашню сторінку Борівської публічно-шкільної бібліотеки (http://borovelibr.at.ua/)!
Тут,
у просторі сайту, ви можете дізнатися, багато цікавого про життя бібліотеки,
історію та головні події, якими живе бібліотека, які заходи проводяться в
бібліотеці, переглянути списки періодичних видань, що передплачуються
бібліотекою, а також нових надходжень фонду, ознайомитись з краєзнавчими
матеріалами села, ну і звичайно, висловити свою думку щодо роботи бібліотеки і
сайту! Адже бібліотека відкрита для кожного читача. Бібліотека надає вільний доступ до книги та інформації для
набуття знань, духовного збагачення,
відпочинку та розваги.
ТОЖ
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 1100 |
Додав: Ксюша |
Дата: 01.10.2012
|
|
Анатолій
Борисович Солов'яненко (* 25 вересня 1932, Донецьк — †29 липня 1999, Козин) —
Герой України (2008, посмертно), всесвітньо відомий український співак (тенор)
та видатний громадський діяч.
Біографія
Анатолій
Солов'яненко народився в місті Сталіно (нині — Донецьк), в шахтарській сім'ї.
Після закінчення середньої школи вступив до Донецького політехнічного
інституту, де закінчив аспірантуру і працював викладачем на кафедрі інженерної
геометрії. Усі ці роки удосконалював вокальне мистецтво у заслуженого артиста
УРСР, видатного співака-тенора Олександра Коробейченка, брав участь у концертах
художньої самодіяльності.
В
1962 був запрошений до Київського Театру Опери та Балету, проходив стажування в
театрі Ла Скала (Мілан), де став лауреатом конкурсу «Неаполь проти всіх». З
1965 — соліст Київської опери. У 1967 році був удостоєний звання заслуженого
артиста УРСР, в 1975 — народного артиста СРСР.
У
репертуарі Солов'яненка — 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних
пісень. Широкою є географія гастролей співака: Болгарія, Румунія, НДР, Японія,
Австралія, Канада… Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському
«Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р. Штрауса, Д. Верді, П.
Масканьї.
Народні
українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для всіх наступних
співаків.
У
1980 році Солов'яненко став лауреатом Ленінської премії, грошову винагороду за
неї він передав у Фонд Миру. У 1997 році отримав премію ім. Т. Г. Шевченка.
Серед
найкращих партій: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Надір
(«Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) та ін. Світові знавці
оперного співу визнали, що виконання Солов'яненком партії герцога в
"Ріголетто" Дж. Верді було найкращим - вершиною майстерності.
Вільно
володів італійською мовою. Такі видатні майстри оперної сцени як Пласідо
Домінґо і Лучано Паваротті вважали, що майстерність Солов'яненка не
поступається їхній власній.
Має
двох синів — Андрія та Анатолія. Молодший син — Солов'яненко Анатолій
Анатолійович — народний артист України, головний режисер Національної опери
України.
Відзнаки
1967
— Заслужений артист УРСР
1975
— Народний артист СРСР
1980
— Ленінська премія
1997
— Шевченківська премія
...
Читати далі »
|
|
|
|  |