Василь Іванович Фольварочний — відомий поет, прозаїк, драматург, державний і громадський діяч.

     Народився 30 січня 1941 року на Тернопільщині. Закінчив Львівський Національний університет ім. І. Я. Франка. Працював вчителем, журналістом в газетах Буковини і Житомирщини, завідував літературною частиною Житомирського муздрамтеатру, був заступником начальника обласного управління культури, заступником голови облвиконкому, заступником глави Чернівецької обласної державної адміністрації. Майже двадцять років очолював Чернівецьку обласну організацію Національної спілки письменників України.

     Член Національних творчих спілок письменників та театральних діячів України.

     Нагороджений Літературною премією імені Дмитра Загула (2009)

     Лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2000), Фундації родини Воскобійників (США) (2010). Заслужений діяч мистецтв України.

     Обирався депутатом обласної Ради, головою обласної організації Конгресу Української інтелігенції. Як активіст Всеукраїнського товариства "Просвіта" нагороджений Почесною відзнакою "Будівничий України".

     Обраний першим заступником голови Київської організації, головою об'єднання драматургів Національної спілки письменників України. Працює директором Будинку письменників НСПУ.

     Творчість.

     Збірки поезій: «Тривога» (1966), «Ростуть сини» (1967), «Досвіток» (1968), «Уроки вірності» (1975); документальні повісті: «Сонце в зернині» (1972), «Цілющі джерела», «Під знаком братерства» (1975); п'єси: «Складна гама» (1968), «Друге цвітіння» (1969), «Жива вода» (1974), «Не проспати роси» (1976), «Зорі отчого краю» (1978), «Весняна музика» (1979), збірники п'єс: драма "Спокуса", комедії "Пересолений мед". Романи "Сказ", "Обірвані струни", Чорний бумер", "Симон Петлюра" - т.1,2,3,4, "Хрещеники Сталіна", "Розчахнута душа".

Джерела:

http://odb.te.ua/514