Ле
Іван Леонтійович: народився 10 (22) березня 1895 року в селі
Мойсенци (нині Іркліївський район Черкаська область Україна) в сім'ї
безземельного селянина. З семи років він пішов на заробітки, пас худобу у
куркулів і багатих господарів, працював коногоном на рудниках Криворіжжя.
Незважаючи на важкі матеріальні умови, в 1917 році йому вдалося закінчити
Мойсінської сільську школу. Працюючи на Шмаковском руднику шахтарем, І. Л. Мойся
писав у 1913-1914 роках кореспонденції та короткі нариси в газету
«Придніпров'я». У 1914 році його закликають в армію. Перебуваючи на фронті, він
друкує у підпільній солдатської газеті «Хімік» вірші, що викривають
антинародний характер імперіалістичної війни.
Вперше як письменник-професіонал Іван Ле виступає в 20-ті роки після
закінчення робітфаку Київського політехнічного інституту. У цей час написані
оповідання «Змичка» (1925), повість «Юхим Кудря» (1927) та збірка оповідань
«Танець живота» (1927). Молодий письменник веде велику роботу з організації
першого письменницького об'єднання на Україну «Жовтень». У 1931 році друкується
його роман «Інтеграл» (про ЄМЗ в Донбасі і його людей), у 1932 році виходить в
світ «Роман Міжгір'я», присвячений темі соціалістичних перетворень в Узбекистані.
У 30-і роки автор видає збірки оповідань «Батько Вергун», «За килимами», роман
«Історія радості» (1938) про духовне і цивільному зростанні радянської жінки. У
роки Великої Вітчизняної війни Іван Ле працює спецкором газети «Известия», пише
фронтові нариси й оповідання, які згодом увійшли до його книги «Мої листи»
(1945). Героїчним подій воєнних років присвячені роман «Південно-Захід» (1950;
з А. С. Левадою), книга «На межі прірви» (1957), повість «Кленовий лист»
(1960).
За порадою М. Горького, письменник став створювати семитомної серію
історичних романів «України», куди увійшли роман «Наливайко» (1940), епопея «Богдан
Хмельницький» (1957-1965).
Протягом багатьох років Іван Ле, будучи членом президії СП УРСР, вів велику
громадську роботу.
І. Л. Ле помер 9 жовтня 1978. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди та премії
орден Трудового
Червоного Прапора (1939)
Державна премія
УРСР імені Т. Г. Шевченка (1967) - за роман-епопею «Богдан Хмельницький»
(1957-1965)
орден Червоної
Зірки
орден Леніна
орден Вітчизняної
війни I ступеня
орден Червоного
Прапора
орден Вітчизняної
війни II ступеня
ще три ордени і
медалі
Джерела:
http://www.people.su/ua/63582
http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Ле
| 
