Микола
Куліш став драматургом, творчість якого відкрила нові напрямки у розвитку
світового драматичного мистецтва 20 і 21 століть.
Найталановитіший
драматург «Розстріляного Відродження», Микола Гурович Куліш народився в с. Чаплинка
на Херсонщині в селянській родині. Дитячі
роки минули в
злиднях, наймитуванні, сирітському будинку. Здобувши гімназійну освіту, вступив на
філологічний факультет Одеського університету. З початком Першої світової війни
був мобілізований на фронт, тяжко поранений. Повернувшись в Олешки, організував
і очолив українське товариство «Просвіта», за що був заарештований німцями.
Воював з денікінцями у складі Першого Українського Дніпровського полку. Після
громадянської війни працював на освітянській ниві, відкрив українські школи,
дитячі будинки, створив буквар і читанку. Переїхавши в 1925 році до Харкова,
співпрацював з режисером і художнім керівником «Березоля» Лесем Курбасом, що
спричинило ренесанс національного театру і драматургії. Був президентом
ВАПЛІТЕ, редагував журнали «ВАПЛІТЕ», «Пролітфронт», «Літературний ярмарок».
Заарештований 7 грудня 1934 року, письменник був звинувачений у приналежності
до «терористичної організації» і відправлений на 10 років у соловецькі табори.
З листопада 1937 року був розстріляний разом з Лесем Курбасом, Миколою Зеровим,
Валер´яном Підмогильним та іншими діячами культури в Яру Сандормох у Карелії.
Творчість Микола Куліш займався літературною діяльністю майже
все своє життя — 30 років із 45. Драматург писав навіть тоді, коли
перебував на Соловках, в ув'язненні. За 1923 — 1934 роки Микола Куліш
створив близько 15 п'єс. Проте тексти першого («На рыбной ловле») та
останньоого («Такі») твору були вилучені у письменника під час арешту, і тому
вважаються втраченими.
Перші п'єси «97» (1924), «Комуна в степах» (1925) переважно реалістично-побутового характеру;
комедія-фарс «Хулій Хурина» (1926) має експресіоністичні риси; «Зона»
(1926) — гостра сатира на партійних
кар'єристів, комедія «Отак загинув Гуска» (1925) має елементи символізму. Творчою вершиною стали
п'єси «Народний Малахій» (1927), «Мина
Мазайло» (1929). Тема цих п'єс — облудність ідеалів
комуністичної революції, національне пристосуванство і фальш міщанського
середовища. «Патетична соната» (1929) показує боротьбу трьох сил — комуністичної,
білогвардійської і національно-патріотичної у 1917-18 рр. У п'єсі використано засоби тогочасної
експериментальної драми у поєднанні з традиційним українським театром (вертеп).
У 1930-х рр. Куліш написав п'єси «Маклена
Граса» (1933), «Прощай, село» (1933), «Поворот Марка» (1934), «Вічний бунт» та ін. Твори Куліша гостро
критикувала офіційна критика. Більшість його творів були поставлені на сцені
театру «Березіль» Л. Курбаса.
БІОГРАФІЯ
ТВОРИ
|
