Стельмах Богдан
Михайлович – народився 2 жовтня 1943
року в селі Туркотині Золочівського району на Львівщині. Вчився в Туркотинській
початковій та Куровицькій семирічній школах. З 1957 року – у Львові, де у
1960-му закінчив СП1 №22.
Навчався у
Львівському університеті імені Івана Франка – спершу на механіко-математичному,
потім на філологічному факультетах. У 1964 – 1967 роках служив у лавах
Радянської Армії у Красноярському краю. Заочно закінчив Українську академію
друкарства. Працював робітником на лісозаводі у Рава-Руській, кореспондентом
молодіжної газети у Львові, заввідділом музично-драматичного театру в
Дрогобичі. В 1977 році став членом Спілки письменників України і перейшов на
творчу роботу.
З 1993 року
Богдан Стельмах – головний спеціаліст відділу мистецтв Львівського обласного
управління культури, з 1994-го – заступник голови Львівського міськвиконкому,
директор департаменту гуманітарної та соціальної політики, з 1998-го — радник
міського голови Львова.
Богдан Стельмах
є автором книжок «Примула, квітка віща» (1969), «Земний вогонь» (1979),
«Правдива пісня» (1982), «Батькові слова» (1984), «Пшеничне перевесло» (1988),
«Сонечкова донечка» (1988), «Сто пісень» (1990), «Тарас» (1991), «Фрак для
доцента» (1991), «Прикрі пригоди в країні пригоди» (1991), «Писанка» (1993),
«Початок радісних пісень» (2000), «Світлиця пісень і спогадів» (2001), а також
доброї сотні пісень з такими українськими композиторами, як М. Скорик, Б.
Япівський, В. Івасюк, В. Камінський, І. Білозір та інші. У доробку поета кілька
оперних лібрето, серед яких і «Мойсей» за поемою І. Франка. З перекладів варто
назвати переспіви давньоєгипетської лірики, інтерпретацію поеми «Слово про
Ігорів полк», комедію Тірсо де Моліни «Благочестива Марта», п’єси Едмона
Ростана «Шантеклер» та «Романтики», лібрето опери Док. Верді «Фальстаф» та інші
драматичні твори. У театрах України йшли та йдуть вистави за п’єсами Б.
Стельмаха. Вірші поета перекладено англійською, білоруською, казахською,
польською, російською мовами.
Б. Стельмах –
лауреат літературних премій імені І. Котляревського (1992), імені М. Шашкевича
(1994) та імені Лесі Українки (1996). Член Національної Спілки письменників
України з 1977 року.
Джерела:
http://zolochiv-rajrada.org.ua/stelmah-bohdan-myhajlovych/
|
