28 березня 2013 року на базі Рокитнівської публічно – шкільної бібліотеки методичним відділом Рокитнівської ЦРБ було проведено навчання бібліотечних працівників на тему «Бібліографічні бази документів  з прикріпленням повних текстів документів». 

Людмила Дудик.

Манько, Леонід Якович [17 (29) .03.1863, Полтава, 16.04.1922, Єлизаветград] - український актор.

      З 17 років брав участь в полтавському аматорському драматичному гуртку, співпрацював в російській трупі Г. А. Виходцева. У 1882 вступив в трупу М. Л. Кропивницького на вихідні ролі. У 1885-90 був членом товариства М. П. Старицького . У 1891 знову в трупі Кропивницького, після чого працював в укр. театр. трупах Г. О. Деркача, О. 3. Суслова (10 років), О. Л. Суходольського, Д. А. Гайдамаки та ін. Яскравий комедійний талант М. визначився після виконання ним у 1883 ролі Гордія Поваренко ("Доки сонце зійде, poca очі виїсть" Кропивницького). 

Кращі ролі: Іван Непокритий ("Дай серцю волю - заведе в неволю" Кропивницького), Василь ("Кум-мерошнік, або Сатана в бочці" Дмитренко), Дмитре, Печериця ("Ой не ходи, Грицю, тай на вечорниці", " Крути, та не перекручуй "Старицького).

Автор п'єс «Нещасне кохання», «Розбите щастя», «Пройдисвіт», «Що посієш, те й пожнеш», «Кара Божа» (у співавторстві з Боярською) та ін.

Джерела:

http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=2458

-        - «Відвідувачем Інтернет-центру став порівняно недавно, але це просто СУПЕРОВО, що у бібліотеці є такий центр, адже тут можна знайти безліч потрібної інформації, віртуально поспілкуватись з друзями за допомогою соціальних мереж, завжди отримати пораду та допомогу працівників бібліотеки.»

Міжнародний день театру був встановлений у 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ).

Діяльність організації, згідно з її уставом, повинна бути спрямована на «укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу».

Членом МІТу Радянський Союз став ще в 1959 році. З 1961 року СРСР – постійний член виконавчого комітету МІТа.

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів.

Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.

Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття).

Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.

... Читати далі »

Народився 25 березня 1913 р. в с. Новоархангельськ (нині смт Кіровоградської області). Після закінчення сільської семирічки працював у Новоархангельському райкомі ЛКСМУ. Навчався на літературному факультеті Уманського інституту соціального виховання, а згодом закінчив філологічний факультет Київського державного університету (1938). Працював відповідальним секретарем редакції журналу «Радянська література».

З перших днів Великої Вітчизняної війни перебував у діючій армії: був командиром стрілецького взводу, брав участь в обороні Києва. Потрапивши в оточення, зв’язався з партизанським підпіллям, став одним із найактивніших його учасників.

Після звільнення рідного села від окупантів В. Козаченко брав участь у відбудовчих роботах, працював агітатором у райвійськкоматі та в редакції районної газети.

Навесні 1944 р. переїхав до Києва. Працював у редакціях республіканських журналів «Вітчизна» та «Дніпро». Друкуватися почав з 1938 р. Перші книжки — збірка оповідань «Золота грамота» (1939) і повісті «Пегас», «Данило Скоробагатько», «Перший взвод» були опубліковані ще до війни. У творах часів війни і повоєнних років — повістях «Ціна життя» (1942), «Атестат зрілості» (1946), «Серце матері» (1947), збірці оповідань «Три літа» — знайшла відображення героїчна боротьба партизан проти фашистських загарбників.

Вів активну громадську роботу: був членом правління та відповідальним секретарем правління Спілки письменників України, головою правління Київської організації СПУ, першим заступником голови правління Спілки письменників України.

1957 р. у складі української урядової делегації брав участь у роботі Генеральної Асамблеї ООН.

Повісті «Листи з патрона» (1967), «Яринка Калиновська» (1969), «Біла пляма» (1970) — пов’язані між собою часом і місцем дії. Ці твори становлять цілісну епічну картину партизанського, підпільного руху в тилу ворога. Тему відбудови українського повоєнного села відтворено у повістях «Нові Потопи» (1948), «Зорі назустріч» (1954). Морально-етичні проблеми порушено в повісті «Сальвія» (1956). Автор збірки оповідань та нарисів «Вісімсот мільйонів», «Віра»; художньо-публіцистичної книги «Нью-Йорк зблизька», «Вершники Ченліма» та ін.

Помер 25 березня 1995 р.

Джерела:

Шановні батьки, запрошуємо Вас ознайомитись з новими надходженнями цікавих, доступних, корисних книг, які надійшли до фонду абонементу та представлені в окремо виділеному дитячому куточку, це книжечки:

Князі України / авт.-упоряд. Фелікс Левітас. К. : Казка, 2012. — 64 с. : іл. — (Легенди та перекази).

Книжка містить адаптовані для юних читачів легенди та перекази про видат­них князів Русі-України. Завдяки цікавому викладу, оригінальним ілюстраціям княжа доба вітчизняної історії постає в усій своїй красі та величі.

Прочитавши її для своєї дитини, ви відкриєте для неї першу подорож історичними стежками нашої країни. Гортаючи сторінку за сторінкою, дізнаєтесь багато ціка­вого: як жили й боролися за свободу наші предки — слов'яни, про мудрих і непереможних князів Русі-України та про їхні великі державні й військові справи. Герої цієї книжки — державотворці, полководці, прості воїни — реальні історичні постаті.

Про князів — видатних діячів української історії, справи яких тісно переплелися з долею нашого народу, — ця книжка.

Ну, а хто з малечі та іноді навіть із дорослих не полюбляє поринути у чудовий світ казки, тож слідуюча новинка, це:

Українські народні казки : ... Читати далі »

Друзі, звертаємо Вашу увагу на те, що до фонду читального залу бібліотеки надійшла нова довідкова література, це:

Англійсько-український словник. Українсько-англійський словник : 250 000 + 250 000 : два в одному томі: 500 000 од. пер. / під заг. ред. В. Бусела. — К ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2012— 1568 с.

У словнику вказано основні значення англійських та українських слів за сучасним діючим правописом. Окрім літературної та побутової, лексика словника охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки і техніки. Відповідники до різних значень розмежовано, що дозволяє вибрати потрібний відповідник; наведено фразеологічні звороти, ілюстративні вислови і словосполучення.

Вперше подано англійський та український мануальні алфавіти для сурдоперекладу.

Англійсько-український та українсько-англійський словники містять близько 250 000 одиниць перекладу кожний. Разом понад 500 000 слів та словосполучень в одному томі. Словник розраховано на перекладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іноземців.

Німецько-український словник. Українсько-німецький словник: 250 000 + 220 000: два в одному томі: 470 000 од. пер. / під заг. ред. В’ячеслава Бусела. — К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2012.—1584 с.

У словнику вказано основні значення німецьких та українських слів за сучасним діючим правописом. Окрім літературної та побутової, лексика словника охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки і техніки. Відповідники до різних значень розмежовано, що ... Читати далі »

„Поезія – це завжди неповторність,

 Якийсь безсмертний дотик до душі”

                                           Л. Костенко. 

Колектив Рокитнівської районної бібліотеки щиро вітає членів  літературно-мистецького  об’єднання «Рокита» та всіх майстрів пера району з  нагоди Всесвітнього дня поезії. Бажаємо Вам  творчих успіхів, натхнення і солодких літературних перемог. Читайте і декламуйте, пишіть і присвячуйте.

Нехай слово, рифма і мелодія летять ніжними птахами із ваших сердець, торкають душі, роблять світ кращим. Поезія — це вічне і прекрасне. Будьте вірними їй.

Всім поетам віз здоров'я,

Строфам вільно їх літати,

Від душі всіх теплим словом

Піїтів станемо вітати!

Також наших відвідувачів хочемо ознайомити з окремими творами місцевих творців пера, які ви знайдете за адресою:

http://rokitnek ... Читати далі »

ДРУЗІ, до фонду читального залу нашої бібліотеки надійшов 1-2 номери науково - популярного журналу  «КРАЇНА ЗНАНЬ».

Журнал «Країна знань» виходить з 2001р. Автори журналу – відомі вчені, спеціалісти наукових інститутів та викладачі провідних вузів України. Журнал розрахований на учнів 8–11 класів, їх батьків, вчителів та всіх, хто цікавиться науково-популярною літературою. У журналі ви знайдете цікаві статті з фізики, математики, кібернетики, біології, хімії, ботаніки, медицини, психології, екології, астрономії...

Якщо Ви – сучасна молода людина і прагнете завжди бути в курсі останніх досягнень світової та української науки? Тоді науково-популярний журнал "Країна знань" – саме для вас!

КОРИСНОГО ВАМ ЧИТАННЯ!