Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [642]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [579]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [117]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [44]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1025
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вівторок, 21.08.2018, 11:32ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2014 » Лютий » 5 » Інтерв’ю з Анною Михайлівною Волошиною
13:33
Інтерв’ю з Анною Михайлівною Волошиною
-          Доброго дня пані Анно дуже вдячна, що Ви погодились відповісти на моє питання.
-          Добрий день!
-          Перш за все хочу ближче познайомити наших користувачів із своєю співрозмовницею. Анна Михайлівна член спілки журналістів України, член літературно-мистецького об’єднання «Рокита», автор 6-ти збірок поезій. Працює у відділі РАЦС Рокитнівського районного управління юстиції.
-          Пані Анно у своїх поезіях Ви розкриваєте різноманітні теми, це і любов до рідного краю, природи, є у Ваших творах і тема кохання та роздумами про Бога. А, що Ви полюбляєте читати на дозвіллі, якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
-          Всiм нам нарiвно одмiряно кожного дня 24 години. З цих днiв складається мiсяць, рiк, життя. За цi 24 години людина встигає зробити чимало рiзних справ; одна - бiльше, iнша - менше: все залежить вiд характеру i можливостей. Тому здебільшого зараз читаю філософію і твори на  християнську тему. Життєву втому, негаразди і неміч, злобу і тривогу долають знанням, який приносить спокій  і лагідність  душам. А спокій душі- то перемога над життєвою втомою...
 
ЦЕРКОВНІ РОЗДУМИ
Сутінки церковні. Злагода та прохолода.
Алтар  у
спокої стоїть.
Ледь мерехтить 
негаснуча лампадка,
Усе здається, як колись.
Тут гомону нема, і серце  б’ється тихо,
Й не  так
болить.
Багато виплакано
горя тут,
У старовинних плит.
Тут люди Богу муки доручали
Тут вічний слід
Сльози солоної, печалі,
Тих  незбагненних літ.
Храм старовинний, - захист  ​від безсилля,
Притулок для живих,
Де Ангел Божий смертним крила дарить
Для їх Молитв…
Спілкувалась, Оксана Лісовець.
 
Категорія: Наші інтерв’ю | Переглядів: 354 | Додав: WWWWW_W | Рейтинг: 0.0/0
   
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2018 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов