Події. Новини шоу-бізнесу. Історії успіху. Інтерв’ю. Актуальні тенденції. Танці як ліки, допінг, любов. Краса. Здоров’я. Інтер’єр.

      Все це і багато іншого Ви знайдете у № 4  Журналу "Женский журнал”.

     У  журналі «Женский журнал Здоровье». Для Вас: корисні поради та факти, краса, здоров’я, рецепти, дієти, спорт, досвід,  акцент номеру «70 способів схуднути»…

     Журнали знаходяться у читальному залі нашої бібліотеки.

ЦІКАВОГО ТА КОРИСНОГО ВАМ ЧИТАННЯ!

 

     Друзі, запрошуємо Вас до читання  журналу «НАТАЛІ» №4, 2014.

     «НАТАЛІ» - жіночий глянцевий журнал. Кожен місяць для вас поради психологів, інтерв'ю з зірками, гарячі новинки моди і косметології, екзотичні подорожі, вишукані кулінарні рецепти і яскраві фотосесії.

У номері журналу на Вас чекають: люди місяця, сім’я, кохання, дівочі секрети, правові поради, домашня бібліотека, культура, ексклюзив, кулінарні рецепти, самі цікаві міста та курорти світу та багато, багато цікавинок.…  

Журнал знаходиться у читальному залі нашої бібліотеки.

ЦІКАВОГО ВАМ ЧИТАННЯ
 

     У четвертому номері журналу «Сабріна» для вас вишукані узори, різнобарвна пряжа, повсякденний стиль, оригінальні форми, спокусливі узори, різнокольорові образи…

      Бажаємо Вам знайти свій стиль, і завжди виглядати елегантно і, звичайно, отримати насолоду від в’язання!

     Взяти в користування журнал можна в читальному залі нашої бібліотеки.
 

     Друзі, запрошуємо Вас до читання журналу «Огородник» №4, 2014. На сторінках якого для Вас  безліч потрібної та цікавої інформації в рубриках: огород, сад, дизайн садиби, обійстя, домобуд .

      Друзі, запрошуємо Вас перечитати сторінки журналу «Истории из жизни» №14, 2014. Саме тут на вас чекають історії про незвичайні долі звичайних людей.


 

     На сторінка журналу «Моя судьба» №8, 2014, на Вас чекають 4 міні-повісті та 5 душевних розповідей.

     Журнали в користування можна взяти в читальному залі нашої бібліотеки.

ГАРНОГО ВІДПОЧИНКУ.


 

     Володимир Маркіянович Шашкевич (* 7 квітня 1839 — † 16 лютого 1885), письменник, освітньо-культурний діяч родом з с. Нестанич на Львівщині, син Маркіяна Шашкевича.

     Учився у Львівському і Віденському університетах.

     З 1869 року працював службовцем по галицьких містечках.

Поетична діяльність.

     Виступав з віршами в «Зорі Галицькій» (1860), «Віснику» (1865), «Правді» (1867), «Основі» (1872), «Антології…» (1881) і читанках (1871, 1886). Автор збірок поезій «Зільник» (1863) і драми «Сила любови» (1864), що її ставили на сценах Галичини.

     Поезія Шашкевича позначена впливами Тараса Шевченка й фольклору. Редактор журналів «Вечерниці» (1862–1863), «Русалка» (1866) та двох читанок для селян «Зоря» (1871–1872).

     Переклади з Гайне.

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шашкевич_Володимир_Маркіянович
 

     Леся Михайлівна Клименко (6 квітня 1934, м. Фастів Київської області — 2012) — українська письменниця, член НСПУ (1983).

     Закінчила філологічний факультет Київського університету.

     Працювала на видавничій роботі.

     Учителювала, працювала у видавництві і весь час писала, писала вірші.

     Авторка збірок: «Ти», «Принеси мені сонця», «Окриленість», «Квіти у квітні», «Побачення», «Літа», «Одним одна печаль», «Мить», «Свято розлуки».

     У 1967 вийшла її перша поетична збірка «Ти», потім були «Принеси мені сонце», «Окриленість», «Квіти у квітні», «Одним одна печаль». В газеті «Сільські вісті» влаштувалася літконсультантом — читати вірші, що надсилали дописувачі у «Вербиченьку», відбирати з них найкращі, стала постійним автором жіночої сторінки.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Клименко_Леся_Михайлівна

http://uadocs.exdat.com/docs/index-186142.html?page=18#6353050

http://archive.is/aJAoK

      Рокитнівська центральна районна бібліотека повідомляє жителів району, громаду селища, користувачів бібліотеки, що до фонду бібліотеки в тимчасове користування. надійшла література Рівненської державної обласної бібліотеки на тему: «Сучасний стан та економічні можливості житлового будівництва в Україні», з питань «Технологія будівельної галузі», «Житлове будівництво: проблеми та перспективи», «Власна оселя: проектування, будівництво облаштування». Отримані книги будуть цікаві як кваліфікованим фахівцям будівельної галузі так і індивідуальному забудовнику.  Наведені практичні поради допоможуть забудовнику самостійно збудувати дім своєї мрії або, щонайменше, розширити коло своїх знань настільки, щоб можна було під час вибору проекту і зведення будинку спілкуватися з фахівцями на достатньому рівні знань, та з  меншими витратами збудувати та облаштувати привабливу домівку, збудять вашу фантазію щодо самостійного проектування власної оселі.

     Книги призначені як для забудовників, які зводять оселю своїми руками, так і для тих, хто бере участь у будівництві або наймає відповідних працівників. Можливо вас зацікавлять тематичні розділи: сучасні каміни і печі, покрівля та ізоляція; фасадні системи і матеріали; покриття для підлоги, стін і стель; елементи і предмети інтер’єру і декору; будівництво і обладнання бань, саун, басейнів; озеленення  та благоустрій.

     Крім літератури на традиційних носіях Вам буде рекомендовано нові ресурси з мережі Інтернет. Дана виставка буде діяти протягом квітня 2014 року.

     Запрошуємо зацікавлену аудиторію до центральної районної бібліотеки.

Наші координати: смт.Рокитне, вул. Піонерська, 2 «А». тел.: 2-19-54

                                                                                     А. Боровська, бібліотекар відділу обслуговування  Рокитнівської ЦРБ

     Ханс Крістіан Андерсен  ( Дат.Hans Christian Andersen [Han ˀ s kʁsdjan ɑnɐsn̩] ; 2 квітня 1805, Оденсе, Датсько – норвезька унія – 4 серпня 1875, Копенгаген, Данія) – датський письменник і поет, автор всесвітньо відомих казок для дітей і дорослих: «Гидке каченя», «Нове плаття короля», «Тінь», «Принцеса на горошині».

Цікаві факти

- У казці "Два брата" Х. К. Андерсен писав про знаменитих братів Ханса Крістіана і Андерса Ерстед.

- У Андерсена є казка про Ісаака Ньютона.

- Андерсен злився, коли його називали дитячим казкарем і говорив, що пише казки як для дітей, так і для дорослих. З цієї ж причини він наказав, щоб на його пам'ятнику, де спочатку казкаря повинні були оточувати діти, не було жодної дитини.

- У Андерсена був автограф А. С. Пушкіна. 

- Казку Андерсена "Нове плаття короля" розмістив у першому букварі Л. Н. Толстой.

     За видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги вручають премію імені Г. К. Андерсена. Лауреатів оголошують один раз на два роки. Премія вручається 2 квітня, в день народження видатного данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Для авторів дитячої літератури премія Андерсена є найпрестижнішою міжнародною нагородою. Часто її називають Малою Нобелівською премією.

     Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

 Список відомих казок< ... Читати далі »

«Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти», — писав Максим Рильський.

     Гоголь Микола Васильович [1809-1852] - один з найбільших представників помісного стилю 30-х і початку 40-х рр. 19 століття. Народився на Україні, в містечку Сорочинцях, на кордоні Полтавського і Миргородського повітів.

     Батько Гоголя, Василь Опанасович Яновський-Гоголь, служив при Малоруському поштамті, звідки звільнився в чині колезького асесора. Служив секретарем у далекого родича, колишнього міністра, повітового представника дворянства, Д.П. Трощинського. Василь Опанасович любив мистецтво, сам писав вірші і комедії українською мовою.

    Мати Гоголя, Марія Іванівна, уроджена Косяровська, була, за переказами, першою красунею на Полтавщині. Походила з родини поміщиків. Заміж на Яновського-Гоголя вийшла в 14 років, народила шестеро дітей.

      За переказами (інформація не підтверджена), другу частину прізвища — Гоголь — додав до своєї (Яновський) дід Миколи Васильовича. Це було зроблено, щоб довести походження роду від полковника Остапа Гоголя, який прославився на Україні в XVII столітті.

     Сім’я Гоголів була дуже релігійна, що, безсумнівно, наклало свій відбиток на світогляд майбутнього письменника. Особливу увагу духовному вихованню дітей приділяла мати.

     1818 — 1819 роки — Микола Гоголь, разом з братом Іваном, навчаються в Полтавському повітовому училищі.

     1820 — 1821 роки — Гоголь бере уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського.

     1821 — 1828 роки — навчання в гімназії вищих наук у Ніжині.

     Ніжинська гімназія вищих наук була своєрідним аналогом Царськосільського ліцею, тут навчалися діти провінційних дворян. У гімназії Гоголь вчився музиці, живопису, брав участь у театральних постановках. До цього часу відносяться і перші літературні спроби Миколи Васильовича, який спочатку працював з різними жанрами: писав трагедії, елегії, повісті. Тоді ж була написана перша сатира «Дещо про Ніжин, або Дурням закон не писаний». Коли прийшов час вибирати спеціальність, Микола Гоголь вибрав юриспруденцію — він хотів «припиняти неправосуддя».

      1828 — 1829 роки — в грудні 1828 року Гоголь відправляється до Петербургу. Роботу отримати йому не вдалося. Спроба заробити літературною працею закінчилася невдало: були видані лише два твори, вірш «Італія» і «ідилія у картинах» «Ганц Кюхельгартен». Остання, опублікована під псевдонімом «В. Алов» викликала поблажливі насмішки критиків. Гоголь спалює нерозпроданий тираж книги і, розчарований, їде в Німеччину (липень 1829).

      Кінець 1829 року — Микола Васильович повертається до Петербурга. На цей раз пошуки роботи виявилися вдалими, і Гоголю вдалося отримати місце писаря в департаменті державного господарства і публічних будівель Міністерства внутрішніх справ. Служба була одноманітною і нудною, єдиними віддушинами були заняття живописом і літературою. Ще один позитивний момент від «служби державної» — вона забезпечила письменника найбагатшим матеріалом для майбутніх творів.

      1830 — у журналі «Вітчизняні записки» вперше опублікована повість Гоголя «Басаврюк». Пізніше повість була перероблена автором, після чого отримала назву «Вечір напередодні Івана Купала».

... Читати далі »