Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [642]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [571]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [116]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [42]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1021
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вівторок, 19.06.2018, 00:59ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Архів матеріалів
« 1 2 ... 123 124 125 126 127 ... 139 140 »
     О. Генрі (Вільям Сідні Портер) (англ. O. Henry; William Sydney Porter) (*11 вересня 1862 — †5 червня 1910) — американський письменник, майстер жанру оповідання.
 
     Один із кращих оповідачів (авторів оповідань) у світовій літературі, поряд із Чеховим, Мопассаном. Теперішнє ім’я Вільям Портер. Життя його була сумна. Рано від туберкульозу вмерла його кохана дружина. Сам він будучи касиром у банку був викритий в розтраті казенних грошей, це дуже темна історія, але швидше за все він був дійсно винний, сидів три роки, в’язниця на нього зробила приблизно таке ж враження, як і на Уайльда – жахливе. Але саме після в’язниці він став писати свої чудові смішні, світлі оповідання. Придбав гроші, славу, але тільки не щастя, сам залишався смутний, самотній, почав пити, і незабаром умер.
     Вільям Сідні Портер народився 11 вересня 1862 р. в місті Ґрінсборо, штат Північна Кароліна. Його батько лікар Алджернон Сідні Портер був винахідником, мати — Мері Джейн Вірджинія Свейн Портер померла від туберкульозу, коли Вільяму було 3 роки. Тоді ж його батько та він переїхали до бабці по татовій лінії.
      В дитинстві Портер дуже захоплювався читанням. Він читав буквально все: від класичних романів до пінкертонівщини. Його улюбленою була книжка «Тисяча і одна ніч».
     Портер закінчив середню школу своєї тітки Евеліни Марії Портер у 1876 році. Невдовзі вступає до вищої школи Ліндсей Стріт (Lindsey Street High School). Його тітка стала йому опікуном аж до 15 років. У 1879 році він починає працювати бухгалтером у аптеці свого дядька, а у 1881, у 19 роки життя, він стає фармацевтом. Тут він показав свій талант малювати шаржі звичайних покупців та відвідувачів аптеки.
 
Період активної літературної діяльності.
 
     За своє життя О. Генрі написав 273 новел і оповідань, і тільки один великій твір — роман «Королі і капуста». Повне зібрання його творів становить 18 томів.
Категорія: Подія дня | Переглядів: 634 | Додав: WWWWW_W | Дата: 10.09.2012 | Коментарі (0)

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/52/96

http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=203&year=2012

Підготувала Оксана Лісовець.
Категорія: Подія дня | Переглядів: 355 | Додав: WWWWW_W | Дата: 07.09.2012 | Коментарі (0)

«Граматика повеліває навіть королями».

Ж.-Б. Мольєр.

Міжнаро́дний день гра́мотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.    

Історія свята

Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

Призначення

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.

Станом на 2006 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все складнішим. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються[1].

Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прогрес у розповсюдженні грамотності. Зокрема, у 1950 році в половині країн світу 50% або більше дорослого населення (старших 15 років) були неграмотними. На сьогодні такий стан справ існує лише у 25 країнах світу, у решті країн рівень неграмотності населення в середньому не перевищує 10%. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році — троє з п'ятьох, а станом на 2006 рік — четверо з п'ятьох.

На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.

Святкування

Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в с ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 904 | Додав: WWWWW_W | Дата: 07.09.2012 | Коментарі (0)

Іван Кіндратович Микитенко (*6 вересня 1897, Рівне Херсонська губернія (нині Кіровоградська область) — †4 жовтня 1937) — український письменник і драматург.

Біографічні відомості

Народився Іван Кіндратович Микитенко 6 вересня 1897 р. в родині селянина-середняка, що проживала у містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська область). Тут учився в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 p. вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища.

У грудні 1914 p. сімнадцятилітнього «лікарського помічника» Микитенка відправляють на фронт. Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, — це згодом знайшло художнє відображення в його останній п'єсі «Як сходило сонце».

Через три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши, бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує лікпунктом у с. Нечаївці, а також пише вірші і короткі п'єси на злободенні теми.

1922 pоку Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об'єднання «Потоки Октября». Незабаром у місцевих газетах з'являються перші його публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі «малих форм» — новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923), «Більшовики» (1923), «У вершині» (1923), «Нуник» (1923). В ці ж роки надруковані оповідання (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової збірки «На сонячних гонах» (1926), та п'єса «У боротьбі» (1926). Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а згодом керує письменницькою філією «Гарту».

Наприкінці 1926 р. був викликаний до Харкова, де 1927 р. закінчує Харківський медінститут і бере активну участь у підготовці Всеукраїнського з'їзду пролетарських письменників. Згодом стає одним з керівників ВУСППу. У 1926–1928 pp. з'являються п'єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», «Брати», «Гавриїл Кириченко — школяр» (пізніша назва — «Дитинство Гавриїла Кириченка»), «Вуркагани».

В Харкові деякий час живе у недоброї пам'яті будинку «Слово».

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 837 | Додав: WWWWW_W | Дата: 06.09.2012 | Коментарі (0)

УВАГА! УВАГА! УВАГА!
Шановні Друзі!
Запрошуємо Вас на
відкриття Музейної експозиції народної
творчості села Рокитне
 
Захід відбудеться:
05 вересня 2012 року об 11.00 годині
 
ВАС ЧЕКАЮТЬ:
- Музичні вітання від народного аматорського фольклорного колективу "Куточане";
- Виступ ансамблю сільського Будинку культури с. Рокитне;
- Перша екскурсійна подорож по музею.
 
Чекаємо на Вас у Рокитнівській ПШБ
с. Рокитне
вул. Соборна,13
Категорія: Колонка оголошень | Переглядів: 359 | Додав: WWWWW_W | Дата: 03.09.2012 | Коментарі (0)

«Вечори на хуторі поблизу Диканьки» — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом). Складається з двох томів. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829–1832 роках. За сюжетом ж, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько».




Зміст збірки
Перша книга
Сорочинський ярмарок
Вечір напередодні Івана Купала
Травнева ніч, або Утоплена
Пропала грамота
Друга книга
Ніч перед Різдвом
Страшна помста
Іван Федорович Шпонька і його тітонька
Зачароване місце
Структура твору

Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») в XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім в XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднує обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — лихого запорожця, який своїм життям як би з'єднує минуле і сьогодення, бувальщина і небилиця. Протягом часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи в якоїсь духовної та історичної неподільності.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вечори_на_хуторі_біля_Диканьки

http://fmm51.org.ua/html_books/mikola_gogol-vechori_bilya_dikanki.htm

http://igi3.ucoz.ru/blog/vechera_na_khutore_bliz_dikanki_vechori_na_khutori_poblizu_dikanki_1961/2011-02-06-147 ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 587 | Додав: WWWWW_W | Дата: 31.08.2012 | Коментарі (0)

«Знання – це сила».
Юлій Цезар
     День знань — день початку навчального року в Україні та ряді інших країн, зокрема в країнах СНД. Відзначається 1 вересня, державним святом його було проголошено 1 вересня 1984 року Верховною Радою ... Читати далі »
Категорія: Подія дня | Переглядів: 1058 | Додав: WWWWW_W | Дата: 31.08.2012 | Коментарі (0)

Гри́вня (, код — UAH)національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочена назва — грн. Емісійний інститут — Наці ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 842 | Додав: WWWWW_W | Дата: 31.08.2012 | Коментарі (0)

Інтерв’ю з гостею селища, користувачем бібліотеки Кольб Наталією Миколаївною.

     - Доброго дня пані Наталія, скажіть нам будь-ласка, що Вас привело до нашої бібліотеки?
     Доброго дня Антоніно, кожного року приїжджаю в Рокитне провідати  маму та брата з сім’єю, так як на даний час проживаю у Німеччині. Маю двох діток. Сину 23 роки, він не має змоги часто зі мною приїжджати, а ось донька, 15-ти річна Кристіна  завжди була поруч. В цьому році вона не змогла приїхати, та ми домовились, що я обов’язково зв’яжуся з нею по відео-зв’язку через Інтернет. Ця можливість з’явилась. Дуже рада, що у вашій бібліотеці є безкоштовний доступ до мережі Інтернет.
     
     - Скажіть будь-ласка, як Ви дізнались, що бібліотека надає такі послуги?
     Мій чоловік Яків дуже любить читати, і коли друг нашої родини Дмитро привів його до бібліотеки, то при спілкуванні з працівником абонементу вашої бібліотеки дізнався і про те, що у вас можна скористатись безкоштовним Інтернетом, та й про безкоштовним доступ до мережі Інтернет знає вся моя рідня. 

     - Чи залишились Ви задоволенні проведеним у нас часом?
     Так, дуже задоволена, адже, ввічливі і готові допомогти працівники бібліотеки, допомогли мені здійснити нашу з донькою домовленість. Дуже вдячна за проведені 2 години за комп’ютером, адже спілкування з донькою принесло масу задоволення, обов’язково буду заходити до вас по приїзді на батьківщину. Щиро всім дякую».
Категорія: Наші інтерв’ю | Переглядів: 343 | Додав: WWWWW_W | Дата: 30.08.2012 | Коментарі (0)

Творчість українського поета-гумориста, байкаря, прозаїка Павла Прокоповича Глазового являє собою особливий жанр в українській поезії. В ньому сконденсовано риси класичної байки, прислів'я чи притчі з несподіваним закінченням - мораллю лагідного характеру. Кращі з них - то майстерний синтез традиційних форм та авторських пошуків, поетичні взірці вдалого втілення всюдисущих недоліків життя, народної мудрості, щоденних парадоксів.
      Павло Глазовий продовжує школу Степана Руданського. Він уміє вправно обіграти народну усмішку, жарт, одягти їх у привабливі поетичні шати. Кожна народна усмішка, що лягає в основу будь-якого твору поета, під його пером отримує своє друге життя. Здебільшого на світ з'являється зовсім новий витвір, з іншим спрямуванням й гумористичним забарвленням.           

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба.

Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Звідти юнак відправився захищати Батьківщину від фашистської навали. Після війни П.Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його й запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ, поближче до письменницького середовища та видавців. Відтоді Павло Глазовий вважав Остапа Вишню своїм хрещеним батьком в літературі.
      Закінчивши Київський педагогічний інститут (1950), він упродовж десяти років працював у студії молодих гумористів при журналі "Перець", був заступником головного редактора. Згодом працював заступником головного редактора журналу "Мистецтво".
      Перша гумористична збірка П.П.Глазового "Великі цяці" вийшла у світ 1956 р. Пізніше одна за одною з'явилися "Карикатури з натури" (1963), "Коротко і ясно" (1965), "Щоб вам весело було" (1967), "Мініатюри та гуморески" (1968), "Куміада" (1969), "Усмішки" (1971), "Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973), "Байки та усмішки" (1975), "Весела розмова" (1979), "Хай вам буде весело" (1981), "Сміхологія" (1982).
      П.П.Глазовий зробив значний внесок і у дитячу літературу. В співавторстві з Ф.Маківчуком написані чудові дитячі книжки "Пушок і Дружок", "Старі друзі", "Про маленьке каченя Пушка та його друга, собаку Дружка" (1957). Разом із Б.Чалим створено казки "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958). П.Глазовий - автор творів "Іванець-Бігунець" (1963), "Як сторінка, то й картинка" (1964), "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965), "Перченя" (1966).
      Серед останніх книжок - "Вибрані усмішки" (1992), "Веселий світ і чорна книга" (1996), збірка "Сміхослов" (1997). У них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми ("Куміада", "Співучий гумор"), дитячі казки ("Барвінок") та ін. Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича - доброзичливий, веселодайний.

Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).

http://uk.wikipedia.org/wiki/Глазовий_Павло_Прокопович

http://www.pisni.org.ua/persons/1425.html

http://sofiynist.donntu.edu.ua/kalendar/2012/< ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 566 | Додав: Ксюша | Дата: 30.08.2012 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2018 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов