Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [669]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [923]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [22]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [138]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [88]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1110
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Четвер, 28.03.2024, 19:56ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Архів матеріалів
« 1 2 ... 118 119 120 121 122 ... 184 185 »

     Марко Лукич Кропивницький (* 10 (22) травня 1840, с. БежбайракиНовоукраїнський районКіровоградська область — † 8 (21) квітня 1910) — український письменникдраматург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Ранні роки

     Його батько Лука Іванович — «чоловік труда, труда мозольного», — досяг достатку й становища в суспільстві (мав посаду управителя панських маєтків).

     Дитячі роки Марко провів в маєтку князя Олексія Миколайовича Кантакузена[1] в селі Катеринівка (яке з 1862 є частиною села Новокрасне, що в наш час входить до Арбузинського району Миколаївської області), де його батько працював управителем. Там він проживав (з перервами) до 14- річного віку. Також він жив у нинішній Дмитрівці на  ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 713 | Додав: WWWWW_W | Дата: 22.05.2015 | Коментарі (0)

     Юрій Павлович Береза (* 22 травня 1955, село Городище Шепетівського району Хмельницької області) — український поет-сатирик, гуморист, журналіст. Брат письменника Миколи Берези.

      Юрій Павлович Береза народився 22 травня 1955 р. в с. Городище Шепетівського району Хмельницької області. Закінчив філологічний факультет Рівненського педагогічного інституту. Займався у літстудії, якою керував М. Кузьменко. Працював вчителем, журналістом. Після закінчення школи працював у місцевому господарстві. Навчався на філологічному факультеті Рівненського педагогічного інституту. Працював учителем української мови і літератури на Рівненщині.

     З 1982 року — на журналістській роботі. Був членом Рівненської обласної редколегії з випуску серії книг «Реабілітовані історією». Друкуватися розпочав зі шкільних років. Його вірші, гуморески, усмішки, повісті публікувалися в республіканських газетах, журналах, у колективних збірниках та альманахах. Автор збірок гумору і сатири «Щастить же людям», «Хронічне нещастя», «Дефіцитний фанат», «Оглядини з виграшем», «Не роззявляйте рота!», «Не вішай носа в шафу!», «Безпрограшна лотерея».

     Лауреат Рівненської просвітянської премії імені Г. Чубая. Лауреат премій ім. Остапа Вишні, Григорія Чубая, обласної Нобельської премії. Член Національної спілки письменників України.   Нагороджений Грамотою Міністерства освіти і науки України.

Джерела:

http://libr.rv.ua/ua/news/2229/

http://uk.wikipedia.org/wiki/Береза_Юрій_Павлович

http://karplibr.at.ua/index/jurij_bereza/0-60

Категорія: Подія дня | Переглядів: 532 | Додав: WWWWW_W | Дата: 21.05.2015 | Коментарі (0)

     Миха́йло Яки́мович Моро́з (* 20 травня 1905, с. Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині —† 13 липня 1937Київ) — український поетпрозаїкдраматург.

Біографічні відомості

     Михайло Якимович Мороз народився 20 травня 1905 р. в селі Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині в хліборобській сім'ї.

     Закінчив Гайсинський землемірний технікум, кілька років працював геодезистом. З 1928-го по 1931 рік був співробітником редакції газети «Колгоспне село».

Репресії

     Арештований 25 лютого 1937 року. Проходив в одній справі із Дмитром ЧепурнимГнатом ПронемБорисом Коваленком,Володимиром Ярошенком.

     Звинувачений за ст. 54—8 КК УРСР 1927—60рр. (терористичний акт); ст. 54—11 КК УРСР 1927—60рр. (підготування до контрреволюційних злочинів).

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 661 | Додав: WWWWW_W | Дата: 19.05.2015 | Коментарі (0)

     Роздобудько І. В. Перейти темряву /І. В. Роздобудько; худож.-оформлювач О. М. Артеменко. — Харків: Фоліо, 2012. — 155 с. — (Графіті).

     ... Якщо метелику, що потрапив до сачка, по черзі відривати крильця та лапки, він буде дуже кумедно повзти та звиватися. Таких метеликів та мурашок у його сачку повно. З відірваними крильцями вони намагаються злетіти і не розуміють, чому це не виходить. Знову і знову вони повзуть, а він просто дивиться на них. Він не кат — він дослідник, і він дуже хоче знати, що вони відчувають, ці комахи. І впевнена дитяча рука знову тягнеться до сачка...

     ... Цікаво, а як там воно з людьми?..

Книгу в користування можна взяти у фонді абонементу.

ЦІКАВОГО ЧИТАННЯ!

Категорія: Книжкова новинка | Переглядів: 585 | Додав: Ксюша | Дата: 15.05.2015 | Коментарі (0)

      Тодось Осьмачка (Осьмачка Теодосій Степанович) — видатний український письменник, поет, прозаїк, перекладач.

     Ранні роки

     Народився Тодось Осьмачка в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові — Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Під час світової війни за свою поему «Думи солдата» був відданий під військово-політичний суд. Але революція внесла свої корективи. З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). У студентські роки почалася його участь у літературному житті. Спершу він був членом Асоціації Письменників (АСПИС), яку очолював Микола Зеров, а потім «Ланки» (МАРС), до якої входили Г.Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Підмогильний.

     Перші літературні твори

     Перша збірка поезій Т.Осьмачки «Круча» з’явилася друком 1922 року, засвідчивши «може, одну з найнадійніших сил», писав С.Єфремов у «Історії українського письменства». Її відзначала глибина образності, блискуча народна мова та епічний стиль дум. 1925 року виходить друга книжка поезій — «Скитські вогні», яку можна було б назвати гімном українському степові.

     Творчість

     Осьмачка Теодосій Степанович – автор збірок „Круча” (1922), „Скитські вогні” (1925), „Клекіт” (1929), „Сучасникам” (1943), поеми „Поет” (1947,1954), „Китиці часу” (1953), „Із-під світу” (1954), трьох повістей: „Старший боярин” (1946), „План до двору” (1951), „Ротонда душогубців” (1956).

     Поет прагне образно простежити історичний шлях України — пройти «по шляху віків» і таким чином усвідомити, куди ж летить нове століття, і як буде стелитися доля українського народу. Поета огортають тривожні передчуття нових кривавих збурень, які зачаїлися в ідилічних пейзажах. Та він зберігає віру в можливість утримання рівноваги завдяки утвердженню сильного «Сьогодні». Однак те «сьогодні» накочується на нього страшними звістками із рідного села Куцівки від батька, який просить чим-небудь допомогти, бо в селі голод, а вози з мертвими риплять сільськими дорогами, як журавлі. Осьмачка-студент також голодний і обдертий, з мізерним заробітком за вчителювання в одній із київських шкіл, вимітає цвілі крихти хліба з шухляд, і прагне виповісти гірку пісню рідного села:

А ті ж крихти, в ногах живі,
З стола небес
Хай рідний вітер на папір
Мені зідме!

     Разом із побратимами з «Ланки» Тодось Осьмачка поділяє біль і тривогу за долю українського села. Любить і поважає Павла Тичину, щоправда не раз дорікаючи йому за незрозумілі компроміси. Радить «взяти у торбину запасу та ходити по селах, а потім уже комінтерн воспівати. А то добре, сидівши в Києві, обклавшись книжками, бути революціонером». На останній закид Тичина образився. Можливо й через те, що Тодось Осьмачка дорікав йому за помітне «позичання» в нього образів. 1922 року Тичина записав: «Осьмачку не люблю. Хай собі він буде геній, а не я — не в тім річ».

     Останньою книгою Осьмачки, яка була надрукована в підрадянській Україні, була збірка «Клекіт» (Київ, 1929). Вона побачила світ у розпал підготовки процесу над українською інтелігенцією — Спілкою Визволення України, коли ідеологічний прес затискав індивідуальну свободу творчості, до абсурду були розпалені літературні суперечки.

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 686 | Додав: Ксюша | Дата: 15.05.2015 | Коментарі (0)

     ДРУЗІ, запрошуємо Вас, відвідати наш новий сайт «Рокитнівщина краєзнавча!».

            «Рокитнівщина краєзнавча!», це платформа, де будуть збиратись краєзнавчі матеріали нашого району (тексти, світлини, відео…).  Адреса сайту: http://rokitnekraj.at.ua.

     Запрошуємо краєзнавців району до співпраці.

Ознайомтесь з чарівним куточком Рівненщини Рокитнівщиною.

Чекаємо на відвідини.

Оксана Лісовець.

Категорія: Колонка оголошень | Переглядів: 595 | Додав: Ксюша | Дата: 08.05.2015 | Коментарі (0)

     8 травня 2015 року о 17 год. в читальному залі бібліотеки  Рокитнівського медучилища пройшла година пам’яті   з нагоди   70 - річчя Дня Перемоги у Другій Світовій війні «Пам'ять – загиблим, шана –живим!».

     Мета години: поглиблення знань студентів з історії українського народу, виховання патріотів, повага до ветеранів та учасників війни.

     Розпочала годину пам’яті бібліотекар медучилища Галина Артемівна Пахнюк, далі слово мали ведучі Тетяна Лобач та Антоніна Боровська.

     В ході заходу згадали найтрагічніші сторінки Другої Світової війни, подвиг наших земляків. Пам'ять загиблих за нашу незалежність і мирне сьогодення вшанували хвилиною мовчання.

     Година пам’яті пройшла у співпраці з бібліотекарем медучилища Галиною Артемівною Пахнюк та вихователем Галиною Федорівною Богдан.

Тетяна Лобач.

Оксана Лісовець.

  

  

Категорія: Подія дня | Переглядів: 512 | Додав: Ксюша | Дата: 08.05.2015 | Коментарі (0)

     Шановні земляки! Запрошуємо Вас, переглянути  виставку – інсталяцію «Величний подвиг в ім’я людства – поза часом», яка демонструється в читальному залі Рокитнівської районної бібліотеки. Виставка розкриває тему Другої Світової війни та вклад наших земляків в її перемогу. Розділ «Війна в художній літературі» розкривається  книгами українських авторів. Тут також представлені ордени,  медалі та фронтові листи   земляків.

     Виставка-інсталяція діятиме протягом місяця. Запрошуємо на перегляд. Чекаємо на Вас.

Валентина Лінкевич.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 612 | Додав: Ксюша | Дата: 07.05.2015 | Коментарі (0)

     Дудко Федір (7 травня 1885 - 1 березня 1962)  український письменникжурналіст. Псевдоніми — Одуд, Карпенко, Ф. Дудко-Карпенко, Трифон, Чугайстер.

     З біографії

     Народ. 7 травня 1885 р. с. Шаболині (Шабалинів) Сосницького повіту на Чернігівщині. Закінчив гімназію в Новгороді-Сіверському, студіював журналістику в Москві (1904–1906). З 1907 р. працював у пресі (м. Київ), студіював архітектуру в Київському політехнічному інституті. У часи УНР працював у міністерстві земельних справ. Потім переїхав до Львова і працював у бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка. У 1940 р. перебував у Любліні, потім Кракові, працював у щоденнику «Краківські вісті». Редагував «Наше слово» (Берест), «Пінську правду» (Пінськ). У 1944 р. емігрував до Німеччини, співпрацював із журналами «Церква й життя», «Голос». Був ув'язнений гестапівцями і чудом урятований. У 1949 р. прибув до США і продовжив творчу діяльність. Редагував журнал «Самопоміч». Помер 1 березня 1962 р. у Нью-Йорку. Похований на цвинтарі св. Андрія в Савт Бавнд-Бруку.

     Творчість

     Автор романів «Прірва» (1928–1931), «Великий гетьман» (1936); збірок оповідань «Краса життя» (1922), «Глум» (1925, 1937), «Дівчата одчайдушних днів» (1937), «Війна» (1947), «Заметіль» (1948); спогадів «Моя молодість» (1965); повістей «В заграві», «Чорторий» (1946), «Квіти і кров», «На згарищах», «Стрибожа внука» (1948), драматичний твір «Гріх» та ін. творів.

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Дудко_Федір

http://www.history.org.ua/?termin=Dudko_F

Категорія: Подія дня | Переглядів: 729 | Додав: Ксюша | Дата: 06.05.2015 | Коментарі (0)

     Хочу порекомендувати вам книгу Ніни Фіалко «Зламані жоржини». Ця книга про непросту долю жінки заробітчанки, яка потрапляє в заплутані життєві ситуації та поневіряння за кордоном. А, всі ці жертви заради сім’ї, дітей та чоловіка. Та, на жаль ці жертви не завжди цінуються.

Рекомендую до читання.

Тетяна Лобач.

Категорія: Book-симпатія | Переглядів: 578 | Додав: WWWWW_W | Дата: 30.04.2015 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2024 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов