Михайло СТЕПАНЮК

Михайло Іванович Степанюк народився 22 січня 1942 року в селі Жильжа на Рівненщині. У 1966 році закінчив Рівненське музичне училище, у 1973 - Дубенський сільськогосподарський тех­нікум, відслужив у армії. Опісля навчався на юри­дичному факультеті Львівського державного уні­верситету імені І. Франка, який закінчив у 1982. Працював головою виконкому Зорянської сіль­ської ради, генеральним директором спільного українсько-канадського підприємства «Консю- мерс - Скло - Зоря», нині - заступник генерально­го директора цього ж підприємства.

Літературною творчістю почав займатись під час проходження служби в армії.

Член Національної спілки письменників України.

Окремими виданнями вийшли книги: «Я нама­гаюся збагнути...»(1998), «Що відсміюся - те відплачу»(2000), «...Боми того варті!»(2001), «Підзаконне дишло» (2002), «Діти гречкосіїв» (2004), «Реформальні билиці» (2005), «НЛО» (2006), «Куди іти» (2007), «Ось так живемо» (2009), "Реформальні билиці» (2006); «Куди іти» (2008); «Акценти на сучасні моменти» (2009); «Гірка воля» (2010), «Грабівський вал»(2002), «Свята Ганна» (2002), «Пандора» (2003), «Сірко» (2005), «Поліськілегенди» (2005).

Твір друкується за виданням: Михайло Степанюк. Куди іти. - Рівне; Азалія, 2007.