Заслужений працівник культури України, письменник, публіцист, член Національної Спілки письменників України Степан Олександрович Бабій народився 28 березня 1940 р. в с. Голибісах біля старовинного містечка Шумськ Тернопільської області.

     Рости й навчатися довелося в репресованій родині (по батьківській і по материнській лініях), відчути всю несправедливість комуно-більшовицького режиму під час вибору дороги в життя й особливо – виходу на літературну стежку. Основні віхи: середня школа, медичне училище, служба в армії, курс філфаку Львівського університету, який вимушений був залишити з політичних міркувань. Закінчив Тернопільський медичний інститут, після чого почав працювати лікарем на Рівненщині. Чотири роки перебував на творчій роботі. З 1990 р. по 1992 р. працював завідувачем відділу культури Рівненської міської управи та головою комісії з питань перейменування об’єктів, територій, вулиць, тощо. З 1993 р. – на посаді заступника представника Президента, згодом – заступника голови Ради народних депутатів у Здолбунівському районі. Член Національної спілки письменників України з 1981 року.

     Автор поетичних і прозових книг "Журавлиний невід” (1972), "Відкриваю себе” (1980), "Музика крил” (1986), "Пізні яблука” (1987), "Потривожені птахи” (1990), "Хитавиця-купавиця” (1992), "Із вирію літ” (1992), "Ріка у відблиску очей” (1993), "Криниці на пагорбах” (1993), "Плата за любов. Прокляття волхвів” (2003), "Україна під сатаною” (1997), "Це інший світ” (1998), "У холодному блиску комет” (2000), "Такий день” (2001), "Вертаючись з небес” (2002), "Нічні спалахи” (2003) та публіцистики "Волинські дзвони” (1994), "Луни повстанського краю” (2002) та інших.

     Співавтор і ведучий трьох телефільмів про Т.Г. Шевченка, телефільмів «Одержима» (про Л. Українку) і «Гурби».

     Лауреат літературних премій імені Валер’яна Поліщука (1985) і Світочів (2003).

Джерела:

http://libr.rv.ua/ua/virt/38/

http://uk.wikipedia.org/wiki/Бабій_Степан_Олександрович

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=259&type=tvorch