Кралюк Петро Михайлович - український філософ, письменник, публіцист, доктор філософських наук, професор, автор понад 150 наукових праць, заслужений діяч науки і техніки України, проректор Національного університету “Острозька академія”.
Дата та місце народження: 23 лютого 1958 року, місто Ківерці Волинської області.
Освіта:вища. 1979 року закінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Навчався в аспірантурі Інституту суспільних наук Академії наук УРСР (м. Львів).
У 1988 році в Інституті філософії української Академії наук УРСР захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата філософських наук, а в 1998 році — докторську дисертацію.
Трудова діяльність:
Працював сільським учителем, потім викладачем вищої школи.
З 11 вересня 2000 року по 11 лютого 2002 займав посаду заступника директора з наукової роботи Рівненського інституту слов’янознавства Київського слов’янського університету.
З 2005 року є головою спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій зі спеціальності «релігієзнавство» (історичні науки) у Національному університеті «Острозька академія».
На даний час працює першим проректором Національного університету “Острозька академія”.
Член Національної спілки письменників України. Член Комітету зі щорічної премії Президента України «Українська книжка року».
Відзнаки, нагороди: лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», 1992; лауреат Всеукраїнського конкурсу «Україна. Духовні острови», 2008; лауреат премії імені Світочів, 2008; Лауреат премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», 2009; переможець у номінації «Гордість Волині» щорічної премії «Людина року Волинського краю», 2012.
Петро Кралюк — автор численних наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, в тому числі монографічних досліджень та художніх творів.
Так, зокрема, Петро Кралюк вважає, що витоки історії філософії України сягають не часів Київської Русі, а епохи античності.
Праці: є редактором енциклопедії «Острозька академія XVI–XVII ст.» (Острог, 2010).
Як прозаїк, відомий своїми сатиричними творами (збірки оповідань «Попи марксистського приходу», «Апокриф», романи «Фелісія» та «Римейк»), а також історичною белетристикою («Діоптра», «Віднайдення раю», «Полум’яне серце», «Шестиднев…»). Для прозових творів Петра Кралюка характерне поєднання традиційного (ґрунтівського) письма з постмодерністськими шуканнями.
Окремими виданнями вийшли такі книги: «Попи московського приходу» (1993), «Апокриф» (2004), «Мілентій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI - початку XVII століття» (2007), «Діоптра» (2007), «Новий апокриф» (2008), «Римейк» (2008), «Зона» (2009), «Реліквія» (2009), «Естетика Тараса Шевченка» (2009), «Микола Островський: історія успіху героїчного буфетника» (2009), «Петро Ярема - герой чи антигерой» (2009), «Шестиднев, або Корона дому Острозьких» (2010).
Петро Кралюк – автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства.
Член Національної спілки письменників України, автор 6 книг художньої прози.
Джерела:
http://rivne.ogo.ua/dossier-details/kralyuk-petro-mihaylovich/
http://www.yunilibr.rv.ua/kraeznavstvo/literaturne-kraeznavstvo/pysmennyky-rivnenshchyny/1247-106.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Кралюк_Петро_Михайлович
|
