Макаренко
залишив багату педагогічну спадщину,
написав
понад 150 творів (романи, повісті, сценарії, науково-педагогічні статті).
Анто́н
Семе́нович Макаре́нко (*13 березня 1888, Білопілля, Харківська губернія —
†1 квітня 1939, Голіцино) — український та радянський педагог і письменник,
один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання.
Здійснив у
педагогічній практиці дослід, який не має прикладів, масового перевиховання
дітей-правопорушників в трудовій колонії ім. М. Горького (1920-1928, під
Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф. Е.
Дзержинського (1927-35, в передмісті Харкова).
Розробляв теорію
і методику виховання в колективі, теорію сімейного виховання.
Педагог
і письменник
Антон Семенович
Макаренко народився 13 березня 1888 року в місті Білопілля Харківської губернії
(нині районний центр Сумської області України). Батько був робітником (малярем)
у вагонних залізничних майстернях.
1895 року
семирічного Антона віддали в двокласне початкове училище. У січні 1901 року
сім'я Макаренка переїздить у Крюків. Макаренко став учнем Кременчуцького
чотирикласного міського училища.
1904 року Антон
Макаренко закінчує Кременчуцьке міське училище на «відмінно».
У серпні 1904
року (у 16 років) Макаренко став слухачем однорічних педагогічних курсів при
Кременчуцькому міському училищі, що мали на меті підготовку викладачів початкової
школи.
Навесні 1905
року Макаренко успішно закінчив курси і отримав свідоцтво, що давало право
викладати в початковій школі.
1 вересня 1905
року (у 17 років) Макаренко приступив до роботи в Крюківському двокласному
залізничному училищі. Він став вчителем російської мови, малювання і креслення.
1 вересня 1911 р. за розпорядженням інспектора народних училищ Херсонської
губернії Антон Макаренко був переведений у залізничне училище на станції
Долинська. Антон Семенович став вихователем в учнівському гуртожитку.
...
Читати далі »
