Світ ловив мене, та не спіймав
Слова визначного українського філософа і поета Г. С. Сковороди (1722—1794),
вибиті (як епітафія) на його надгробку. У цьому афоризмі виражено зневагу до
багатства, титулів та інших земних «благ», що ними спокушали поета.
Так жив мудрець, без лестощів і прав,
І грішний світ ловив, та не спіймав
його душі, повитої нуждою.
(А. Малишко, Не поклонивсь оздобі).
Мудрі, дошукуючись колись смислу людського життя, вбачали його в тому, щоб
пройти невловним поміж тенетами світу, збагнути самого себе, відкрити в собі
божественне начало (О. Гончар, Циклон).
3 грудня 1722 року - День
народження Григорія Савича Сковороди. Двісті років не було навіть відомо, в
якому місяці і якого числа він народився. Тільки в рік ювілею(200-річчя з дня
народження) перекладач Петро Пелех віднайшов у листі до М. І. Ковалинського від
22 листопада 1763 року розповідь про те, як провів день свого народження
Григорій Савич Сковорода. Ця автобіографічна вказівка є досі єдиним документом,
що засвідчує дату народження Григорія Савича Сковороди.
1738 р. - Григорій Сковорода вступає
...
Читати далі »