 |
| Категорії розділу |
|
Подія дня
[669]
Висвітлюються цікаві новини
|
|
Книжкова новинка
[923]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
|
|
Наші інтерв’ю
[22]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
|
|
Колонка оголошень
[138]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
|
|
Book-симпатія
[88]
Читацькі вподобання наших користувачів
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Головна » 2012 » Листопад » 08
Єдиний скарб у тебе - рідна мова,
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.
П. Куліш
День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в
Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті
Преподобного Нестора-Літописця.
Історія встановлення
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли
Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій
та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського
суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі
зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який
відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного
Нестора-Літописця».
|
Враховуючи історичне значення діяльності першого вітчизняного історика,
видатного письменника та мислителя і ченця Києво-Печерської Лаври, Верховна
Рада України постановила святкувати день народження преподобного Нестора
Літописця на державному рівні, 9 листопада святкуємо День преподобного
Нестора Літописця Київського.
У середині XI ст., коли ігуменом
Києво-Печерського монастиря був преподобний Феодосій, в обитель прийшов юнак,
ім’я якого стало символом книжної мудрості, поєднаної з аскетичним подвигом.
Преподобний Нестор Літописець насамперед відомий як автор знаменитої «Повісті
минулих літ». Йому також належать «Читання про житіє і погублення блаженних
страстотерпців Бориса і Гліба» та житіє преподобного Феодосія Печерського. У 1091
р., напередодні престольного свята, ігумен Сильвестр доручив Нестору викопати
із землі мощі святого Феодосія. Саме завдяки тому, що преподобний особисто брав
участь у відкритті мощей, сьогодні нам відомі деталі цієї священної події. Про
висоту особистих чеснот Нестора свідчить той факт, що він разом з іншими
духоносними отцями Києво-Печерської обителі брав участь у вигнанні біса з
Никити затворника (згодом Новгородського святителя).
Головним послухом Нестора було
літописання. Він не просто старанно виконував доручену йому справу, а цінував і
любив книжне знання. «Велика бо користь буває людині від учення книжного, —
казав він, — книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і
стриманість здобуваємо ми із словес книжних… Це ріки, що напоюють увесь
всесвіт, це джерела мудрості». Перш ніж з-під його пера з’являлися літописні
рядки, святий вивчав різні історичні джерела, серед яких візантійські хроніки
Іоанна Малали та Георгія Амартола, попередні руські літописні зведення й
оповіді, монастирські записи, просто свідчення сучасників: торговців, воїнів,
мандрівників.
Святий помер у 1114 р.,
заповівши братії не полишати його справи. Історія зберегла імена продовжувачів
Несторового літопису, серед них ігумен Сильвестр, ігумен Мойсей Видубицький,
який продовжив літописання до 1200 р., а також ігумен Лаврентій — автор
рукопису, що датується 1377 р., завдяки якому ми і знайомі з «Повістю»
Літописця.
Преподобний Нестор повідомляє
нам про перші згадки про наш народ у всесвітніх церковних джерелах, про
створення слов’янської грамоти Кирилом та Мефодієм, про Хрещення княгині Ольги
та вибір віри князем Володимиром, про перших митрополитів Руської Церкви, про
виникнення Печерської обителі та багато, багато чого іншого.
|
Богдан Лепкий, як поет, прозаїк, перекладач,
літературознавець, та видавець вніс вагомий внесок в історію рідної культури.
Місце народження: с. Крегулець,
Поділля
Навчався у гімназії в Бережанах. З 1895 p. твори
Лепкого починають з'являтися на сторінках «Діла», «Буковини» та інших
періодичних видань. У 1895 р. поет захворів від перенапруження. Після
закінчення Львівського університету (1895) Лепкий був учителем української та
німецької мов і літератур у гімназії. Написав низку віршів, оповідань («Для брата», «В світ за
очі», «Дивак»), перекладів, літературно-критичних студій (дослідження творчості
М.Конопніцької). Богдан Лепкий - автор п’єси
«За хлібом», яку поставив театр «Руської бесіди». На початку 1899 р. у
Кракові в Ягеллонському університеті було відкрито лекторат української мови і
літератури, і викладати ці предмети запрошено Б. Лепкого. Незабаром виходять книжки його оповідань «З села» (1898
р.), «Оповідання», «Щаслива година» (1901), «В глухім куті» (1903), «По дорозі
життя» (1905), «Кидаю слова» (1911); збірки віршів «Листки падуть», «Осінь»
(1902), «На чужині» (1904), «З глибин душі» (1905), «Для ідеї» (1911), «З-над
моря» (1913); літературознавчі дослідження «Василь Стефаник» (1903), «Начерк
історії української літератури» (1904), «Маркіян Шашкевич» (1910), «Про життя
великого поета Тараса Шевченка…» (1911). Восени 1915 р. Лепкого мобілізовують,
але друзі подбали про його призначення
на культурно-освітню роботу в табір для військовополонених. У Берліні Богдан займається літературною працею, стає
співробітником видавництва «Українське слово», видає бібліотеку творів
української класики та сучасної літератури, пише поему «Буря». Після окупації Польщі фашистською
Німеччиною письменник
...
Читати далі »
|
|
|
|  |
