Іван
Кіндратович Микитенко (*6 вересня 1897, Рівне Херсонська губернія (нині
Кіровоградська область) — †4 жовтня 1937) — український письменник і драматург.
Біографічні відомості
Народився
Іван Кіндратович Микитенко 6 вересня 1897 р. в родині селянина-середняка, що
проживала у містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська
область). Тут учився в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в
1911 p. вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища.
У
грудні 1914 p. сімнадцятилітнього «лікарського помічника» Микитенка
відправляють на фронт. Він брав участь у діяльності революційного полкового
комітету, обраний його членом в дні Лютневої революції, — це згодом знайшло
художнє відображення в його останній п'єсі «Як сходило сонце».
Через
три роки тяжко хворий, з обмороженими ногами, повернувся з фронту. Одужавши,
бере активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідує
лікпунктом у с. Нечаївці, а також пише вірші і короткі п'єси на злободенні
теми.
1922
pоку Нечаївський комітет незаможників направляє І. Микитенка на навчання до
Одеського медичного інституту. В Одесі він стає членом літературного об'єднання
«Потоки Октября». Незабаром у місцевих газетах з'являються перші його
публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в
прозі, насамперед у жанрі «малих форм» — новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923),
«Більшовики» (1923), «У вершині» (1923), «Нуник» (1923). В ці ж роки
надруковані оповідання (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової
збірки «На сонячних гонах» (1926), та п'єса «У боротьбі» (1926). Не залишаючи
навчання, І. Микитенко працює на посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а
згодом керує письменницькою філією «Гарту».
Наприкінці
1926 р. був викликаний до Харкова, де 1927 р. закінчує Харківський медінститут
і бере активну участь у підготовці Всеукраїнського з'їзду пролетарських
письменників. Згодом стає одним з керівників ВУСППу. У 1926–1928 pp.
з'являються п'єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», «Брати»,
«Гавриїл Кириченко — школяр» (пізніша назва — «Дитинство Гавриїла Кириченка»),
«Вуркагани».
В
Харкові деякий час живе у недоброї пам'яті будинку «Слово».
...
Читати далі »