Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [644]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [600]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [120]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [48]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1036
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вівторок, 20.11.2018, 17:15ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2012 » Серпень » 07

Народилася 7 серпня 1947 року у с. Маршинці Чернівецької області.

Освіта вища, закінчила Чернівецьке музичне училище, Кишинівський інститут мистецтв ім. Г.Музическу.

Ще школяркою перемагала на районних, обласних та республіканських оглядах художньої самодіяльності. В 1966 році був відзнятий музичний сюжет за її участю «Соловейко з Буковини». Навчаючись в музичному училищі, вона співала з естрадним оркестром Чернівецького університету і була запрошена в 1968 році на Всесвітній фестиваль молоді й студентів в Софії, де завоювала золоту медаль. Та справжній великий успіх до молодої співачки прийшов після музичного телефільму Романа Алексєєва «Червона рута», в якому Ротару заспівала з уже знаменитою «Смерічкою». В тому ж 1971 році вона стала професійною співачкою - її запросили до філармонії, де її чоловік незабаром створив для неї ВІА «Червона рута».

У 1973 і 74 роках здобуває міжнародне визнання - перші місця на фестивалях «Золотий Орфей» в Бургасі та «Бурштиновий соловей» в Сопоті.

У 1976 р. стає народною артисткою України та лауреатом премії ЛКСМУ ім. Островського.

Виконала більш ніж 400 пісень на російській, молдавській, українській, сербській, болгарській, польській, італійській, англійській та німецькій мовах, гастролювала в багатьох країнах Європи, Азії, Америки та Австралії

Знялася в багатьох музичних фільмах, зокрема : «Червона рута» (1972) , «Пiсня буде по між нас» (1974), «Вас приглашает София Ротару» (1985), «Монолог о любви» (1986), «Золотое сердце» (1989), «Караван любви» (1990), «10 песен о Москве» (1997), а також зіграла головні ролі в художніх фільмах «Где ты, любовь?» (1980) и «Душа» (1981).

Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського, (1977), премії Ленінського Комсомолу (1978), премії ім. Клавдії Шульженко «Лучшая эстрадная певица 1996 года» (1996), "Овація” (1996), Всеукраїнської премії "Золота Жар-птиця-99" в номінації "Традиційна естрада" (1999), премії «Прометей – престиж», Київ (2000), «Золотий голос України», Київ (2000), премії «Овація», «За особый вклад в развитие российской эстрады», г. Москва (2000).

Лауреат премії "Зірка України". У центрі Києві закладена іменна зірка, вручений почесний диплом и пам’ятний знак "Зірка української естради" (2002)

Кавалер орденів: «Знак почета» (1980), «Дружбы Народов» (1985), «Орден республіки Молдова» (1997), "Святої Княгині Ольги III та І ст.” (1999), "Миколи чудотворця "За преумножение добра на Земле" (1998), "Орден Почета” (Росія, 2002).

7 серпня 2002 р. Президент України підписав наказ про присвоєння Софії Ротару звання "Герой України”.

"Людина року" по визнанню "Російського біографічного інституту" (1999), «Людина Року», Київ (2000), «Людина XX сторіччя» , «Краща українська естрадна співачка XX сторіччя», Київ (2000).

Має Почесну відзнаку президента України, почесний приз Президента України за визначний внесок у розвиток естрадного мистецтва "Пісенний вернісаж”, Київ (1997).

Почесний громадянин Автономної республіки Крим (1997), почесний громадянин м. Чернівців.

http://www.sofiyarotaru.openua.net/bio.php 

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ротару_Софія_Михайлівна ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 361 | Додав: Ксюша | Дата: 07.08.2012 | Коментарі (1)

«Значення Куліша в тому, що він своєю творчістю будив українське громадянство "до нового, суспільного, духовного і національного життя". Його "високе місце" поряд із Шевченком завжди буде видне в майбутній історії українського народу». 

Петро Ротач, "Колоски з літературної ниви»


Куліш, Пантелеймон Олександрович (7.08(26.07).1819 — 2(14).02.1897), український письменник і вчений

Іван Франко, безперечно, мав рацію, коли, заглибившись у творчість Пантелеймона Олександровича Куліша, сказав: "Куліш — першорядна звізда в нашому письменстві". І прикро, що ця "звізда" в добу комуністичного режиму була наглухо закрита чорними хмарами наклепів і брехні. Тепер вона засяяла Новим блиском у незалежній Україні.

Пантелеймон Куліш належить до числа рідкісних явищ, коли в одній постаті сполучається історик і літератор, поет і прозаїк, драматург і мовознавець, перекладач, етнограф, критик. Все це дало Кулішеві право посісти визначне місце в історії української культури, помітно вплинувши на розвиток нової української літератури. Нелегко схарактеризувати бодай в загальних рисах всю його багатогранну діяльність, яка продовжувалась майже 60 років і помітно впливала на різні сторони громадянського і культурного життя України того часу. Вона складна й суперечлива і не позбавлена помилок. Але якщо розглядати її у світлі інтересів українського народу, то слід визнати, що Куліш служив йому вірою і правдою і віддав йому весь свій талант. Ім’я Куліша, за словами М. Коцюбинського, мало велику вагу в нашому письменстві.

Пантелеймон Олександрович народився 7 серпня 1819 року у містечку Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області) в дрібнопоміщицькій сім’ї. Деякий час навчався на філософсько-історичному факультеті Київського університету, але не закінчив. Під час навчання почав писати, спершу російською мовою. Професор М. Максимович надрукував його твори під назвою "Малороссийские рассказы", що були по суті етнографічними нарисами. З університету вийшов на вчителювання (Луцьк, Київ, Рівне, Петербург). 1843 року в Києві познайомився на довгорічну дружбу з  Тарасом Шевченком. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві був заарештований і висланий до Вологди, яку замінили Тулою. У 1852 — 54 роках жив на Полтавщині, у селі Заріг Лубенського повіту, вивчав місцевий фольклор, писав твори і готував до друку знаменитий 2-томник "Записки о Южной Руси" (1856 — 57). Пізніше мешкав у селі Василівці (Яновщині), бував у Полтаві.

Після зняття заборони друкуватись (1856 рік) Куліш розгорнув активну літературну та культурно-освітню діяльність: опублікував роман "Чорна рада", твори і листи М. В. Гоголя, "Народні оповідання" Марка Вовчка тощо. Його "Граматика" (український буквар) лягла в основу сучасної орфографії. Особливого значення набула двотомна праця про М. Гоголя: "Опьіт биографии Николая Васильевича Гоголя" (СПб, 1854) та "Записки о жизни Николая Васильевича Гоголя" (СЦб, 1856). На той час це була найгрунтовніша монографія про цього письменника.

У 1854 році Пантелеймон Олександрович Куліш оселився на хуторі Мотронівці біля Борзни на Чернігівщині (хутір він називав Ганнина Пустинь на честь дружини Ганни Барвінок). Звідси він виїздив і в Москву та Петербург, і в європейські країни. В 1861 — 62 роках брав жваву участь у виданні українського журналу "Основа", що виходив у Петербурзі. У Мотронівці Куліш укладає з російськомовних статей і україномовних художніх творів книжку "Хуторская философия и удаленная от света поэзия" (опублікована 1879 року), в якій він обстоює право українців на свою самобутність. Цензура вилучила її з продажу як крамолу. Тут же пише культуротворчу працю "Крашанка русинам і полякам на Великдень 1882 рок ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 593 | Додав: Ксюша | Дата: 07.08.2012 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2018 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов