КОСТЕНКО Микола Павлович (04(17). 12. 1916, с. Дорогинка, нині Ічнянського р-ну Чернігівської області – 18. 12. 1976, Тернопіль) – письменник, публіцист. Член спілки журналістів України (1957), спілки письменників України (1974). Учасник ІІ Світової війни.
Народився 17 грудня 1916 року на Чернігівщині. Закінчив журналістські курси, Дрогобицький педагогічний інститут (1947), Вищу партійну школу при ЦК КПУ (Київ, 1952). Від 1935 – на журналістській роботі: літпрацівник Бахмацької районної газети «Прапор комуни», газети «Більшовик»; завідувач відділу газети «Молодий комунар» (обидві – м. Чернігів).
1939–1944 – військкор ТАРС–РАТАУ, 1952–1957 очолював Львівське обласне управління. З 1957-го – в Тернополі на посаді редактора газети «Вільне життя».
Автор нарисів і публіцистичних книг: «Нові горизонти» (1953), «Євгенія Долинюк» (1959), «У колгоспному музеї», «Королева праці» (обидві – 1961), «Під зорями балканськими» (1962), «Петро Макаров», «Народжені для щастя» (обидві – 1966, присвячені Болгарії).
Написав спогади про М. Рильського, О. Десняка, В. Малишка. Виступав у періодиці зі статтями про творчість письменників Тернопільщини.
У 1983 році у Тернополі на фасаді будинку № 2 на вул. Гетьмана Сагайдачного, в якому жив Микола Костенко, встановлено барельєф. 1985 — Тернопільська обласна організація спілки журналістів України заснувала премію його імені.
Джерела:
http://irp.te.ua/kostenko-my-kola-pavlovy-ch/
http://www.library.te.ua/library_content/calendar/kalendar16/12_4.htm
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3964
| 
