Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [624]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [490]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [97]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [26]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 975
Друзі сайту




    




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Середа, 23.08.2017, 15:55ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2016 » Листопад » 10 » 10 листопада 2016 року - 120 років від дня народження Клавдії Ізидорівни Бобикевич-Сори (1896–1971), української письменниці.
10:01
10 листопада 2016 року - 120 років від дня народження Клавдії Ізидорівни Бобикевич-Сори (1896–1971), української письменниці.

     БОБИКЕ́ВИЧ-СО́РА Клавдія Ізидорівна (псевд. – Кабе; 10. 11. 1896, м. Вижниця, нині Чернів. обл. – 28. 08. 1971, м. Орадя, Румунія) – письменниця і громадсько-культурна діячка. Дочка М. Бобикевич-Устиянович, онука Миколи, небога Корнила Устияновичів. Проживала у с. Вікторів (нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.), а від 1905 – у с. Саджавка (крім навчання у пансіоні в Люцерні, Швейцарія – 1912–14), нині Надвірн. р-ну Івано-Фр. обл. 1918 з чоловіком І. Сорою, офіцером рос., а відтак румун. армії, який видавав себе за кубан. козака, переїхала до Румунії. Нетерпимість чоловіка до українського патріотизму дружини, її прилюдного вживання рідної мови призвела до розлучення, й вона з двома синами залишилася сама. На початку 1940-х рр. повернулася на Буковину. Щоб уникнути більшовицьких репресій, у березні 1944 залишила Чернівці і з родичами зупинилася в Прісаках (Румунія), восени того ж року переїхала до Валя Маре, а взимку – до Римника-Вилчі. Від літа 1951 – у Великому Варадині (нині м. Орадя). Новелістика Б.-С. присвячена складній долі людей похилого віку («Сила», 1918, опубл. у «Часі», 1935, 21, 23 лип.; «Хто вияснить?», 1931, опубл. там само, 1934, 27, 30 трав.), наймички («Неволя» // «Час», 1939, 11, 13, 14, 16–18, 20, 21, 23 черв.), лихоліттю часів 1-ї світ. війни («Маніжниця» // «Час», 1933, 30 квіт., 3, 5–7 трав.; проблемам молодої сім’ї («Молеві акорди» // «Час», 1935, 17 квіт.), безробітних («Роздоріжжя» // «Час», 1935, 3, 5, 6 берез.), марнуванню творчих здібностей жінки-письменниці («Штука» // «Час», 1931, 29 квіт., 1, 3, 5, 6, 8 трав.). Мати і сестра Б.-С. приятелювали з О. Кобилянською, пізніше запрошували її до себе. Майбутня письменниця була свідком цих теплих взаємин, і написала про них «Мої спомини» («Світ», 1928, № 15–18). Опублікувала низку публіцистичних виступів, два варіанти есеїст. викладу історії українського народу – «З нашої славної минувшини» («Час», 1929, 9, 16, 23 трав., 6, 13, 20 черв.) і «З нашої славної давнини» (1930). Друкувалася в буковинських та галицьких часописах «Час», «Діло», «Дзвони», «Нова хата», «Великому ілюстрованому календарі “Прут” на рік 1926» (1925), альманасі «Наша книга» (1928; обидва – Коломия) та ін., виступала в пресі з матеріалами про К. Устияновича (брата її матері), зокрема зі статтею «Корнило Устиянович: маляр, поет і письменник» (1938), залишила спогади про діда М. Устияновича, Лесю Українку, співака М. Менцинського, багато писала про матір. Значна частина рукописної спадщини Б.-С., зокрема літературно-художньої, щоденники, нотатки, мемуарні матеріали та листування, залишаються неопубліковані і зберігаються в домашньому архіві дружини її сина Н. Сори та її дочки Х. Драган у м. Орадя.

Джерела:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35591

https://uk.wikipedia.org/wiki/Бобикевич-Сора_Клавдія_Ізидорівна

Категорія: Подія дня | Переглядів: 73 | Додав: Ксюша | Рейтинг: 0.0/0
   
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2017 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов